Відкриття Алеї Героїв у Прилуках відбудеться 9 травня

У 2014-му виповнюється сімдесят років з того щасливого дня, як завершилася фашистська окупація України. Пам’ять про тих, хто воював, хто загинув на фронтах, житиме у віках.

У Прилуках бережно ставляться до солдатів Великої Вітчизняної, схиляють голови перед їхнім Подвигом. Коли заступник голови Ради ветеранів міста Анатолій Лісовецький висунув ідею про створення у Сквері Вічної Слави Алеї Героїв, її одразу ж підтримав депутат Чернігівської облради, Почесний громадянин Прилук Анатолій Мирошниченко. І робота закипіла...

Першими були мідна чаша і хрест для Густинського монастиря

Утілювати проект у життя взявся київський скульптор В’ячеслав Дідківський, сім’я якого єдина в Україні працює з паяною міддю з листового металу. Загалом роботи пана В’ячеслава можна побачити в різних куточках країни. Зокрема, в 2010-му він з колегами по мистецькому цеху брав участь у реставрації пам’ятника «Засновникам Києва», на Закарпатті у Мукачеві звів скульптуру сажотруса, а на набережній річки Латориця – скульптурну композицію «1998 рік. Рік біди і випробування» («Повінь»). Серед творів В’ячеслава Дідківського – композиція до пам’ятника Пилипу Орлику в Києві. У 2012-му до території творчості майстра приєдналася Чернігівщина: пан В’ячеслав виготовив Густинському монастирю мідну чашу та хрест для ротонди зі святою водою. А за кілька місяців відбулося знайомство художника з Анатолієм Мирошниченком. Меценат саме шукав скульптора для роботи над погруддям Героя Радянського Союзу, генерал-майора Митрофана Зіньковича. На сьогодні цей проект уже успішно завершений – бронзова скульптура встановлена на могилі Героя у Сквері Вічної Слави Прилук.

Непересічна подія і для України

На початку 2013-го, знакового для В’ячеслава Дідківського тим, що він став членом Спілки художників України, стартувала робота над масштабним проектом «Алея Героїв». Паралельно скульптор реконструював єдиний в нашій країні пам’ятник «Кобзарям України», що на в’їзді до села Сокиринці на Срібнянщині. Відновлення монумента відбулося коштом Анатолія Мирошниченка і, за словами пана В’ячеслава, було чи не найскладнішим за весь його творчий шлях завданням.

25 жовтня 2013 року поблизу Вічного вогню у Прилуках постала перша частина Алеї Героїв – погруддя трьох Героїв Радянського Союзу: Олександра Коробова, Олексія Панченка та Олександра Алгазіна. Урочиста церемонія відкриття пройшла за участю внуків і правнуків воїнів, представників міст-побратимів Прилук, високопосадовців з області.

Уже невдовзі В’ячеслав Дідіківський розпочав другу чергу робіт по Алеї Героїв. Йдеться про погруддя повних кавалерів ордена Слави – Григорія Риженка, Івана Катєчкіна та Григорія Шекери. До речі, для України це непересічна подія, адже рідко де вшановують кавалерів трьох орденів Слави, яких в 1967 році прирівняли до Героїв Радянського Союзу.

Родичі сказали: «Схожі!»

Відкриття трьох погрудь, які завершать Алею Героїв, заплановано на 9 травня 2014 року. Днями ж син Григорія Шекери – директор Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор, член Товариства «Чернігівське земляцтво» у Києві Олег Григорович, син Григорія Риженка – полковник у відставці Олександр Григорович, ветерани з Прилук Анатолій Лісовецький, В’ячеслав Вісіч, Петро Маляренко та Микола Степаненко, директор Прилуцького краєзнавчого музею Тетяна Зоць і представники Анатолія Мирошниченка побували в майстерні В’ячеслава Дідківського, що в селі Березівка Макарівського району на Київщині. Метою поїздки було подивитися на макети погрудь, виконані із пластиліну, аби родичі та знайомі (у Івана Катєчкіна рідних уже немає) при потребі могли внести якісь корективи. Олег Шекера, приміром, попросив митця підправити підборіддя на монументі батька, що В’ячеслав Дідківський одразу ж і зробив.

– Ідея створення Алеї Героїв прекрасна, – сказав Олег Григорович. – Адже молодь потрібно виховувати на прикладах людей, які, звільняючи рідну землю від ворога, не жаліли себе. Мені надзвичайно приємно, що мого батька не забувають. Тепер я ще частіше приїжджатиму до Прилук.

Думку Олега Шекери підтримав Олександр Риженко.

– На мене справило велике враження, що Анатолій Мирошниченко проявив таку повагу до героїв – повних кавалерів ордена Слави. Вони дійсно заслужили це своїми подвигами. Від себе особисто та від імені інших дітей, онуків і правнуків тих, чиї погруддя вже височіють у Сквері Вічної Слави або незабаром з’являться там, щиро дякую Анатолію Костянтиновичу за проект «Алея Героїв».

У майстерні В’ячеслава Дідківського гості помилувалися й іншими творіннями скульптора та познайомилися з його музою – дружиною Світланою.

– Вона підтримує мене в усьому, є моїм натхненням і розрадою, – розповів пан В’ячеслав. – Я взагалі щаслива людина. Живу у власній майстерні, поруч зі своїми роботами. А завдяки Прилукам я долучився до благородної справи – увіковічення героїв Великої Вітчизняної. Ця робота дуже відповідальна, вона сповнює моє серце особливими почуттями.

Мірило совісті нащадків

Пам’ятники видатним людям, чия біографія пов’язана з тим чи іншим населеним пунктом, – мірило совісті нащадків. У цьому переконана Тетяна Зоць.

– Наші діти, молодь, як не прикро, рідко відвідують музеї чи галереї, – зазначила Тетяна Миколаївна. – А от ідея збереження образів героїв Великої Вітчизняної у бронзі надзвичайно важлива. Я б навіть сказала патріотично важлива. Алея Героїв допоможе дітям відчути гордість за своїх дідів і прадідів, зрозуміти, що таке справжній патріотизм. Я переконана, що мине кілька років – і в нашому музеї з’явиться експозиція, присвячена Алеї Героїв у Прилуках.

Уже зовсім скоро у світлий і святий день – 9 Травня – Алея Героїв постане в усій красі. На відкритті будуть присутні діти й онуки повних кавалерів ордена Слави, їхні друзі та знайомі й неодмінно – ветерани Великої Вітчизняної, вдячність яким не повинна згаснути.

DSC_0001

DSC_0027