Свято Віри, Надії, Любові та Софії в Густинському Свято-Троїцькому монастирі

Сьогодні православні відзначають велике релігійне свято Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

Згідно з переказами, Софія була вдовою і виховувала своїх дочок в християнській благочесті.  Дізнавшись про це, імператор спробував переманити їх у язичництво – спочатку вмовляннями  і подарунками, а потім – погрозами. Адріан велів катувати дітей – і всіх трьох сестер замучили до смерті. Мати похоронила своїх дочок, а через два дні Господь послав їй тиху смерть.

Софію, котра зазнала великих душевних мук за Христа, разом із доньками Церква зарахувала до лику святих.

Цього ж дня, ігуменія Віра, настоятелька Густи́нського Свято-Троїцького монастиря відмічає свій день народження. Прихожани говорять, що ігуменія прозорлива, мовляв, «ти не встиг ще й подумати, а вона вже знає і твої біди  і радощі, і вчасно дасть потрібну пораду».

Після богослужіння, в честь святкування дня народження ігуменії Віри, всіх запросили на загальну монастирську трапезу на території монастиря, просто неба, і пригощали віруючих постною їжею.

Густи́нський Свято-Троїцький монасти́р — жіночий монастир в селі Густиня, розташований на правому березі річки Удай біля міста Прилуки, що на Чернігівщині, створений ще в 1600 році.

Засновником його був ченець Йоасаф, який разом з ієромонахом Афанасієм прийшов з Афонської гори і з благословення настоятеля Києво-Печерської лаври Єлісея оселився тут для усамітнення. Для облаштування монастиря Йоасаф уподобав землі князів Вишневецьких по течії річки Удай, де зі своїми учнями оселився на острові, що заріс густим віковим лісом, звідки і пішла назва монастиря — Густиня.